Система дистанційного навчання факультету соціології КНУ

Сучасна соціологія давно вийшла за межі аудиторії та кабінету. Тому фахівцю-соціологу потрібно вміти коректно подати результати соціологічного дослідження як у академічних формах, зокрема, таких, як тези, публікація та ін., а також у формі прес-релізу, звіту, презентації та ін. Водночас, він має розумітись на основних принципах наукової етики, у якій закладено основи представлення результатів дослідження не лише у науці, а й у соціумі в цілому. Вагомим також є вміння представити результат у формі доповіді, виступу, які сьогодні наскрізно наповнюють сучасне суспільство. Курс спрямований на надання системних знань щодо усіх перелічених аспектів та форм.

Дослідницький дизайн є ключовим елементом планування та проведення емпіричного соціологічного дослідження. Курс спрямований на систематизацію та поглиблення знань та вмінь студентів з підготовки та оцінювання проектів емпіричних соціологічних досліджень, що дозволить їм успішно планувати та контролювати дослідницький процес і отримувати обґрунтований науковий висновок. Опанування дисципліни дозволить студентам сформувати цілісну картину соціологічних методів у відповідності до наявних типів дизайну наукового дослідження та підвищить їхню загальну дослідницьку компетентність.

Мета курсу: ознайомити студентів із функціонуванням телебачення та інтернету як соціальних інститутів, їх роллю та впливом на суспільство. У ході курсу буде розглянуто: соціальна історія медіа, основні теоретичні засади дослідження телебачення та інтернету, моделі функціонування телебачення та інтернету, вплив телебачення та інтернету на суспільство та окремі групи, методи дослідження телевізійної та інтернет аудиторій.

Мета дисципліни  - системне ознайомлення студентів соціологів з методами збору соціологічних даних, які використовуються в емпіричних соціологічних дослідженнях. Передбачається не тільки засвоювання теоретичного матеріалу щодо соціологічних   методів збору емпіричної інформації,   але й формування у студентів первинних навичок в цієї царині соціології.  

Курс фокусується навколо детального розгляду лінійних регресійних моделей з використанням мови статистичного програмування R, побудови та інтерпретації цих моделей, аналізу їх якості. Розглядається підходи до аналізу багатовимірних систем ознак: побудова рангів та факторіальний дизайн. 

Multivariate statistical techniques most commonly used within the social sciences, including multivariate regression analysis and factorial design technique with Rstudio.

Завдання – ознайомити з матричними методами представлення інформації,  матричним аналізом та застосуванням його результатів у теорії графів, навчити застосувати методи теорії графів для інтерпретації, обґрунтування та моделювання соціальних відносин та структур соціальних груп, ознайомити з ланцюгами Маркова та продемонструвати можливість їх використання для соціологічних моделей.

Дисципліна спрямована на вивчення та опанування студентами основних понять, проблем та теорій, що сформувались у предметному полі вивчення мас-медіа та громадської думки, ознайомлення з сутністю та функціями масової комунікації в сучасному суспільстві, ефектами та маніпулятивним потенціалом засобів масової інформації, емпіричними методами досліджень в даній галузі знання.

Дисципліна представляє актуальні проблеми теоретичного та практичного семіотичного і соціолінгвістичного дослідження культурної діяльності, управління нею. Подає основні питання та теми, які критично піднімаються і розробляються в рамках соціолінгвістичного, соціокультурного аналізу, постколоніальних та соціологічних теорій та методів

Мета навчальної дисципліни “Вступ до спеціальності: соціологія” – сформувати уявлення про соціологію як спеціаліовану систему наукового та прикладного знання, що передбачає опанування низки фахових тем і проблематик, які включають питання формування соціології як науки, її дослідницької специфіки та особливості її тематичного розвитку. Важливим завданням є вивчення таких тем: Соціологія як професія. Сучасні міжнародні та вітчизняні професійні організації соціологів: їх класифікація та завдання. Особливості професійної діяльності соціолога-дослідника, соціолога-педагога, Можливості професійного вибору соціолога: особливості праці соціолога-маркетолога, політтехнолога, менеджера з організації соціальних комунікацій, зв’язків з громадськістю, ЗМІ та ін. Професійна етика соціолога та її нормативні засади. Специфіка соціологічної освіти: структурні особливості освітнього програми,  навчального плану професійної підготовки бакалаврів та  характеристика  професійних кваліфікацій.

Навчальна дисципліна “Дослідницькі парадигми в соціології” є однією із основних у підготовці магістрів-соціологів. Предметом дисципліни виступає методологічна та концептуальна специфіка дослідницьких парадигм в соціології. В ході вивчення дисципліни студенти зможуть розкрити понятійний апарат і методологічну специфіку дослідницьких парадигм; визначити пізнавальний потенціал дослідницьких парадигм в у мовах сучасної дослідницької практики.

Теорія та історія соціології - це ключова теоретична навчальна дисципліна, присвячена розгляду витоків соціологічного мислення та аналізу класичних соціологічних теорій, реконструкції аргументів ключових класичних соціологічних текстів. 

Опитування студентської думки щодо важливих справ факультетського життя

Дисципліна спрямована на формування професійних навичок соціологічного аналізу щодо поглибленого розуміння змісту тенденцій розвитку сучасної соціологічної теорії, які визначаються посиленням уваги соціологів до дослідження урбанізаційних новітніх соціальних змін. Становлення даного вектору уваги сучасних соціологів розглядається в контексті історико-соціологічного огляду генези та розвитку соціологічних теорій міст з позицій представників різних парадигмальних орієнтацій.

Можливості застосування отриманих навичок, знань, здібностей у майбутньому навчанні чи роботі. Знання та професійні вміння після завершення вивчення даної дисципліни сприятимуть аналітичному осмисленню функціонування міста, в тому числі що стосується його внутрішньої структури; взаємопов’язаності з суміжними процесами (індустріалізація та глобалізація) та складових частин (соціальна інфраструктура). Практична реалізація отриманих навичок може бути застосована при підготовці рекомендацій щодо планування міст, соціального управління та соціального прогнозування. Крім того, навички критичного мислення, аргументації власних думок в межах групової дискусії, аналізу першоджерел є корисними як у подальшому навчанні, так і в професійній самореалізації.

Мета дисципліни – ознайомити студентів із принципами університетської освіти; змістом і формами навчальної аудиторної та позаудиторної роботи, сформувати системні знання щодо історії університетської освіти, основних етапів діяльності Київського університету та факультету соціології, сформувати базові навички самостійної роботи, комунікативні спроможності необхідні для успішної інтеграції в спільноту класичного університету.

Акцент зроблений на комунікативних можливостях факультету, формах роботи студентів, принципах академічної доброчесності, етикеті ділового спілкування, особливостях самостійної роботи та пошуку інформації для навчальних цілей. Планується ознайомлення з основними засадами, провідними тенденціями розвитку та етапами становлення вищої, зокрема університетської освіти в Україні та світі; вивчення особливостей впливу світових університетських традицій на формування української освітньої системи; знайомство з історією формування української системи університетської освіти, етапами створення та розвитку Київського університету; набуття студентами розуміння суті історичних процесів, які впливали на Київський університет упродовж його існування.

Дисципліна спрямована на формування у студентства знання про гендерні дослідження як новий тип міждисциплінарного гуманітарного знання та застосування гендерної методології у дослідженнях економічної сфери

Навчальна дисципліна передбачає розглянути епістемологічний статус науки як форми пізнання, так і як соціальний інститут, беручи до уваги соціокультурні детермінанти наукового пізнання та історію становлення науки як професії і покликання. Вивчення дисципліни дозволить випускникам факультету ОКР «бакалавр» оперуючи термінами соціології науки; виявляти латентні тенденції та функції, що властиві пізнавальній діяльності.

Дисципліна знайомить з понятійним апаратом соціології вільного часу і дозвілля, основними теоретичними засадами та дослідницькими методами дослідження впливу вільного часу та дозвілля, знанням про використання сучасних методик дослідження основних видів та форм культурно-дозвіллєвої діяльності, як складової соціальної діяльності.

Дисципліна спрямована на опанування знанням соціальних моделей прийняття рішень в полі політики, базових моделей політичної поведінки та впровадження політичних рішень, соціальних технологій, які сприяють реалізації політичних стратегій.  Вміння системного аналізу соціологічних, політичних та статистичних даних щодо сучасних політичних процесів, сучасне знання поведінкових моделей в політиці забезпечують формування експертних компетентностей соціологів в галузі політики. Розвитку таких знань та вмінь сприятимуть індивідуальні та групові аналітичні завдання, спеціальні майстер-класи з експертами в галузі соціально-політичного консультування та соціально-політичних досліджень.

Сім’я і сімейна політика

для студентів

галузь знань           05 - соціальні та поведінкові науки

спеціальність          054 – соціологія

освітній рівень       бакалавр

освітня програма    «Соціальні технології»

вид дисципліни      вибіркова  

Форма навчання                                   денна

Навчальний рік                                     2022/2023

Семестр                                                 5

Кількість кредитів ЕСТS                     4

Мова викладання, навчання

та оцінювання                                       українська

Форма заключного контролю                  іспит

Викладачі: к.соц.н., доц. Кузьменко Т.М.

1. Мета дисципліни – формування знань про сім’ю як соціальну групу та соціальний інститут, про сімейні та шлюбні відносини, проблеми шлюбу та сім’ї в  сучасному суспільстві, сімейна політику, її об'єкт та предмет; особливості сімейної політики в сучасному українському суспільстві.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1. Знати основні поняття, які закладають загальні уявлення про соціальний інститут та соціальну групу, соціальний статус та соціальну роль, соціальну взаємодію, соціальну політику та інші соціальні явища.

2. Вміти оперувати поняттєво-категоріальним апаратом з історії та теорії соціології, філософії, методів збору та аналізу соціологічних даних, аналізувати соціальні  явища,  робити обґрунтовані висновки та узагальнення.

3. Володіти елементарними навичками самостійного пошуку та критичного опрацювання навчальних та наукових джерел.

3. Анотація навчальної дисципліни: навчальна дисципліна "Сім’я і сімейна політика" є складовою освітньої програми "Соціальні технології" за освітнім рівнем «бакалавр», галузі знань 05 - соціальні та поведінкові науки, зі спеціальності 054 Соціологія. Дисципліна вільного вибору студента: вибір блоками "Соціальні технології в політиці та масових комунікаціях", що забезпечує отримання спеціальних компетентностей, визначених освітньою програмою та дисциплінами вільного вибору. Предметом дисципліни є соціологічна рефлексія щодо сім’ї, шлюбу, батьківства, дитинства, соціальних проблем сім'ї в сучасному суспільстві, сімейної політики її об'єкту та предмету; перспективи розвитку державної підтримки сімей в Україні.

4. Завдання дисципліни: ознайомлення з теоретичними засадами аналізу сімейних відносин; з категоріально-понятійним апаратом соціології сім’ї; характеристикою особливостей сімейних відносин в традиційних та сучасних суспільствах; розуміння сім’ї як соціального інституту та малої соціальної групи; опис перспектив розвитку шлюбно-сімейних відносин, характеристикою сімейної політики її об'єкту та предмету, особливості сімейної політики в сучасному українському суспільстві та специфіки та  перспектив державної підтримки сімей в Україні.

Це спрямовано на формування наступних компетентностей:

-      СК09. Здатність застосовувати соціологічні знання щодо соціальних технологій для різних соціальних груп

-      СК11. Здатність застосовувати соціальні технології для регулювання соціальних відносин та вирішення конфліктів.

-      СК13. Вміння обирати ефективні соціальні і комунікативні технології в роботі з різними соціальними групами.

Знайомство із сутністю соціальних проблем та специфікою соціологічного їх дослідження у порівнянні із повсякденними знаннями та мас недійними продуктами є вступним змістовним кроком освітньої програми "соціальні технології". Тематичне наповнення дисципліни проводить розрізнення між особливостями наукового соціологічного знання та його представлення у ЗМІ, дає можливість критичного осмислення повсякденного досвіду із застосуванням соціологічного понятійного апарату. Творчі завдання, індивідуальна та групова робота формує навички навчання в парадигмі студентоцентрованої освіти.

Дисципліна «Соціальні навички» носить теоретико-прикладний характер, сприяє формуванню в професійній практиці комунікативних вмінь і навичок соціальної взаємодії. Вивчення процесуальності спілкування, його функцій, структури, видів та особливостей пізнання i розуміння особистості в процесі спілкування. З’ясування ролі особистості в контексті її соціального оточення в процесах комунікацій.